У 1920-х роках тенденції, що визначали розвиток українського мистецтва, сконцентрувалися в Київському художньому інституті (КХІ), який був спадкоємцем Української академії мистецтва (УАМ), першого вищого навчального закладу, що постав одночасно із українською державністю у 1917 році. Діяльність професорів УАМ, до яких належав і Михайло Бойчук, мала на меті розвиток національної мистецької школи на ґрунті новітніх модерністських течій.
Для перебудови навчальних програм та їх впровадження в педагогічну практику КХІ оголосив всесоюзний конкурс і запросив до викладання художників-новаторів. Так до Києва прибув і Казимир Малевич зі своєю концепцією супрематизму як наднаціонального мистецтва.
Михайло Бойчук та Казимир Малевич – обидва були надзвичайно яскравими постатями, а їхня творчість мала діаметрально протилежні естетичні платформи. Чи створювало це стилістичну поліфонію, чи гостру конкуренцію в межах одного навчального закладу, дізнаємося на лекції Олени Кашуби-Вольвач «Бойчук і Малевич – два месії Київського художнього інституту» 17 травня о 17:00.
🔸 Лекторка: Олена Кашуба-Вольвач, завідувачка відділу мистецтва ХІХ – початку ХХ ст. NAMU, кандидатка мистецтвознавства. До кола наукових інтересів Олени належить українське мистецтво доби модернізму – як загальні тенденції періоду, так і окремі його представники. Авторка низки наукових публікацій, у тому числі монографії «Олександр Богомазов. Автопортрет» (2012) та «Українська академія мистецтва. Історія заснування та фундатори» (2015). Олена Кашуба-Вольвач має також вагомий кураторський досвід: виставковий проєкт «Олександр Богомазов. Творча лабораторія» у 2019 році експонувався у NAMU, а через рік – у Вільнюсі, а виставка «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні», де Олена була співкураторкою, вже два роки подорожує європейськими містами.
🔸 17 травня (п’ятниця) о 17:00
🔸 Вартість: повний квиток – 250 грн, пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) – 150 грн.
🔸 Реєстрація тут.
📌 У разі оголошення повітряної тривоги просимо усіх відвідувачів негайно прямувати до укриття. Найближчі укриття знаходяться за адресою вул. Хрещатик, 4 (підземний перехід біля готелю «Дніпро») та на станції метро «Майдан Незалежності».
📌 Якщо на момент оголошення повітряної тривоги пройшло менше 60 хв події, ми продовжимо лекцію після завершення тривоги або іншого дня. Якщо подія тривала 60 хв і більше, вона вважається такою, що відбулась.
❗️ ВАЖЛИВО: Потрапити до музею можна через службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі. Для цього музей необхідно обійти праворуч по Музейному провулку.
