Наша публічна програма з нагоди 125-річчя музею триває! Вже цієї п’ятниці, 15 листопада, о 16:00 запрошуємо вас на наступну дискусію.
В українському модернізмі можна виокремити два етапи. Перший період охоплює 1900–1917 рр. і є часом вільного творчого експерименту, що виявився в новаторських ідеях та практиках митців.
Другий етап охоплює період від утворення незалежної Української держави (1917) до масових репресій радянською владою у 1930-х рр. У цей час авангардистські ідеї поширилися в українській літературі, кіно, театрі, мистецтві, архітектурі. Хоча поразка Української революції призвела до втрати незалежності, проте не спричинила занепаду національного руху в УРСР.
Розбудова національних інституцій в Українській державі надала національно-державницького спрямування культурним рухам 1920-х та першої половини 1930-х років. У відповідь на ці тенденції радянська влада запровадила політику «коренізації», намагаючись зміцнити свою владу в Україні. У 1920-х постав проєкт створення нової культурної і соціальної ідентичності, а мистецькі дискусії стали приводом для політичних переслідувань.
Під час дискусії обговоримо питання:
Яку періодизацію застосовувати до мистецтва/культури 1900 – 1930-х років?
Наразі формується новий стереотип, що політика коренізації (українізації) спричинила культурний бум, національне відродження, стрімкий розвиток… Чи можемо ми так безапеляційно стверджувати це? Який критичний підхід в дослідженнях варто застосовувати?
Що таке соціалістичний реалізм – мистецький стиль, соціально-культурний феномен чи лише мистецтво доби соціалізму/тоталітаризму?
Звернемо увагу на НЕП. Чи можемо ми стверджувати, що багато що в культурних процесах 1920-х почалося саме з нього?
Національне відродження почалося у 1920-ті чи на початку ХХ століття, коли питання про український стиль підняли публіцисти?
Учасники дискусії:
Людмила Тихонова, провідна наукова співробітниця, відділ ткацтва і килимарства, Національний музей декоративного мистецтва України.
Олена Шевчук, старша наукова співробітниця відділу фондів, зберігачка фондів декоративного розпису, Національний музей декоративного мистецтва України.
Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор УКУ, Львів.
Анна Яненко, кандидат історичних наук, заступниця начальника науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври та музейництва, Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”.
Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, завідувачка відділу перформативних практик і сценічного мистецтва Інституту проблем сучасного мистецтва.
Модераторка: Олена Кашуба-Вольвач, кандидат мистецтвознавства, завідувачка науково-дослідного відділу мистецтва ХІХ – початку ХХ століття, NAMU.
Вартість: безкоштовно.
У разі оголошення повітряної тривоги просимо усіх відвідувачів негайно прямувати до укриття. Найближчі укриття знаходяться за адресою вул. Хрещатик, 4 (підземний перехід біля готелю «Дніпро») та на станції метро.
Якщо на момент оголошення повітряної тривоги пройшло менше 60 хв події, ми продовжимо подію після завершення тривоги або іншого дня. Якщо подія тривала 60 хв і більше, вона вважається такою, що відбулась.
ВАЖЛИВО: Потрапити до музею можна через службовий вхід, розташований з тильного боку будівлі. Для цього музей необхідно обійти праворуч по Музейному провулку.