Новини

Мистецтво 1970-х зазвичай залишається поза увагою дослідників і глядачів, гублячись між яскравими шістдесятими та буремними дев’яностими. Його характеризують словами «застій», «втрачене покоління». Проте саме в цей час суттєво оновлюється художня мова, і паралельно з традиційними мистецькими формами, переважно ідеологічного змісту, з’являються нові медіа, як-то фотографія, перформанс, інсталяція.

Завітайте до нас, щоб власноруч підготувати оригінальний подарунок для рідних і друзів або просто провести час разом у затишному колі. На вас чекають майстер-класи зі створення об’ємних прикрас у формі зірок, оригінальної різдвяної листівки та колядницької зірки, з якою можна піти колядувати або поставити вдома як символ свята.

Тетяна Яблонська відома своєю виразною художньою мовою. Період становлення мисткині припав на 1930-ті роки – час реформи академічної художньої освіти, інструменталізацію модернізму й підкорення його потребам нового мистецтва так званого “соціалістичного реалізму”.

Цієї суботи запрошуємо долучитись до наступної зустрічі в рамках циклу “Незавершені історії: нові твори з колекції”, присвяченій художниці Тетяні Яблонській та її серії картин із зображенням дідухів. У програмі представлені заходи, які будуть цікаві для дітей та дорослих.

У лекції Данила Нікітіна на прикладах архітектури та графіки розглядатимемо цей важливий для української культури феномен в історичному перебігу – від джерел до наслідків. Також на лекції ви почуєте цікаві міркування про постаті Нарбута та Кричевського, про приховані сенси, закладені в символіці гербів та багато іншого.

Цієї суботи, 25 листопада, відбудеться сьома подія циклу «Незавершені історії: нові твори з колекції. Шлях до свободи». Цього разу вона буде особливою, оскільки ми запрошуємо поглянути на роботи двох митців, присвячені Революції Гідності.

На лекції Олени Кашуби-Вольвач ви дізнаєтеся про те, як творчість Михайла Жука відображає розмаїття тенденцій українського модернізму. А також поговоримо про те, яку роль зіграв Михайло Жук у справі створення національної мистецької школи, як його мистецтво, отримавши імпульси краківської сецесії, знайшло власне звучання.

Анна Миронова досягає неабиякої виразності та емоційності зображення, використовуючи лише папір та олівець. У серії «Між штрихами» художниця трансформує природне середовище в особистий чуттєвий простір, де цілий світ існує між щільно нанесеними на поверхню штрихами.

Які напрями й течії модернізму розвивалися в Україні у першій половині XX ст.? Як відбувався розрив із традиціями реалізму та інших попередніх тенденцій? Яке співвідношення між поняттями «модерн» та «модернізм», «модернізм» та «авангард»? Як мистецтво стало ареною боротьби за колір, простір та форму? Про це та інше дізнайтеся на лекції Олени Кашуби-Вольвач «Модернізм в Україні: термінологія, напрями, майстри».

В експозиції будуть представлені офорти Ігоря Подольчака “Каталог архітектурних деталей № 6” 1990 (дар Костянтина Акінші), “Екзорцизм” 1992 року і колаж 1980-х років Миколи Кумановського (останні передав у дар музею Леонід Комський). Крім того, виставку буде доповнено іншими графічними творами Подольчака, які раніше передав до колекції музею сам автор, та відео-артом, пов’язаний також із історією нашого музею.

Український портрет доби бароко дозволяє оглянути панораму епохи, адже його героями стали магнати, козацька старшина, шляхта, духовенство. В музейних збірках портретів того часу збереглося немало, вціліло навіть кілька родових галерей чи їх частин – князів Вишневецьких, козаків Галаганів, Дараганів, Розумовських, однак загалом галереї в Україні масово загинули.

Лев Межберг – представник одеської школи живопису. Після смерті художника, його вдова передала до України велику групу творів. До NAMU надійшло 50 творів, сім з яких запрошуємо побачити вже найближчої суботи